У парламенті з’явилася законодавча ініціатива, що може надати "амністію дерибанникам " і надати владі карт-бланш на відчуження лісів, прибережних та прикордонних смуг, заповідників, ландшафтних парків, пам’яток природи, ботанічних садів тощо
Про це повідомляє інформаційний портал "Моя Київщина" із покликанням на "Главком".
Якщо парламент це підтримає, держава та громади зможуть повертати своє майно через суди лише впродовж 5 років з моменту виділення.
Головний автор ініціативи (11185) — народний депутат Степан Чернявський (“Слуга народу”). Співавторами стали, зокрема, і народні депутати, які були обрані як представники партії влади від Київщини — Сергій Бунін та Олександр Горобець. Останній неодноразово писав депутатські звернення, які були на користь дерибанникам Біличансього лісу, зазначають громадські активісти.
Аналітик ГО “Українська природоохоронна група” Петро Тєстов наголошує: якщо за це проголосують, то достатньо буде просто дочекатись, поки спливе п’ятирічний термін з моменту отримання ділянки.
Місцеві ради та Держгеокадастр регулярно “не помічають” природоохоронні території та ліси. Мовляв, вони не внесені в кадастр. Це десятки тисяч ділянок. Останніми роками прокуратура системно й успішно працює і скасовує такі землевідведення, бо законодавство захищає такі території незалежно від наявності кадастрової документації. Не дивно, що ця ініціатива йде від членів аграрного комітету. Ми неодноразово фіксували незаконне розорювання прибережних смуг чи заповідних територій, у тому числі від великих агрохолдингів
— зазначив Тєстов.
Разом із такою законодавчою активністю у квітні стартувала інформаційна кампанія. “Бізнес”, який фігурує в останніх гучних корупційних розслідуваннях, пропонує “обнулити” до нього претензії у земельних схемах. Флагманом тут виступає скандальний забудовник Ігор Мазепа, якого звинувачують у махінаціях із землею. Він розповідає про те, що “обнулити” претензії пропонує Рада підприємців.
Необхідність змінювати законодавство Мазепа пояснює тим, що у законі нібито є “сірі зони” для недоброчесних “ментів”.
За інформацією видання, Мазепа — це бізнесовий партнер забудовника та ексмера Ірпеня, фігуранта журналістських антикорупційних розслідувань Володимира Карплюка, з командою якого тісно комунікує нардеп-мажоритарник цього округу і… один зі співавторів проєкту — Горобець.
Яка практика Верховного Суду?
Невеликий законопроєкт на кілька сторінок може зруйнувати якісну судову практику Великої палати Верховного Суду, яку почали формувати наприкінці 2018 року. Йдеться про справи Григорівського лиману в Одеській області, Новомосковського та Миколаївського лісових господарств Дніпропетровщини та Миколаївщини відповідно. У цих справах суддею-доповідачем був Дмитро Гудима, який після шести років роботи у Великій Палаті зараз є суддею Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Право приватної власності не може виникнути на об’єкти, які не можна у приватну власність передавати. Навіть якщо рада чи інший орган прийняли рішення про виділення певній особі землі на березі річки чи моря у приватну власність для будівництва житла, і ця особа зареєструвала за собою право приватної власності, то згідно з висновками Верховного Суду володільцем такої ділянки залишається громада чи держава. А той, хто зареєстрував за собою зазначене право, мав усвідомлювати, що за законом не може його набути. Тому суд не витребовує такий об’єкт за ст. 387-388 Цивільного кодексу, а повертає їх громаді чи державі в порядку усунення перешкод за ст. 391 цього закону. Законопроєкт 11185 фактично покликаний зруйнувати таку судову практику
– зауважив суддя Гудима.
Практику застосування норм права щодо повернення державі та громадам земель лісового і водного фондів Велика Палата Верховного Суду “зацементувала” у 2021 році у справі Бориспільського лісгоспу.
Верховний Суд сформував чітку правову позицію: вимоги про повернення у власність народу історичних пам’яток, земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, водного фонду, парків, цінних об’єктів культурної спадщини, не можуть бути обмежені часом. Верховний Суд має достатньо повноважень, щоб забезпечити співмірність інтересів держави і людини, та пропорційність втручання держави у приватні інтереси. Проєкт 11185 має внутрішні суперечності. Якщо він надійде до Верховного Суду, ми будемо його вивчати і внесемо пропозиції. Обмеження якимось строком права на звернення до суду з метою повернення майна законному власнику, думаю, недоцільно
– зазначив суддя Олег Ткачук.
Що відбувається у Конституційному суді?
Забудовники діють не лише через окремих депутатів Верховної Ради. До Конституційного Суду України надійшла скарга ТОВ "Рейнір Бізнес Груп". Її наприкінці квітня вже взяв до розгляду другий сенат Конституційного суду (судді: Сергій Головатий, Віктор Городовенко, Василь Лемак, Володимир Мойсик, Олег Первомайський, Галина Юровська).
Позивачі оспорюють право прокурорів виступати в інтересах держави у справах, які стосуються захисту інтересів держави і громад (стаття 23 Закону України "Про прокуратуру").
Зазначене товариство-скаржник було відповідачем у справі за позовом прокуратури про захист земель водного фонду, які роздала Козинська селищна рада (у Козині, Кончі Заспі – одні з найдорожчих ділянок поблизу столиці).
Забудовники намагалися довести своє право власності на земельні ділянки водного фонду площею 17 га. Верховний Суд погодився із задоволенням позову прокуратури та повернув ці землі громаді. Вважав, що спірні ділянки є землями водного фонду і не могли набуватися товариством у власність, а громада не позбувалася володіння ними.
Якби діяли норми, які зараз пропонують автори законопроєкту, то захистити б цей водний фонд було б неможливо. У прокуратурі зазначають, що окремі положення створюють загрозу безпідставного вибуття з державної/комунальної власності заповідних земель, її надр, природніх ресурсів, у тому числі внаслідок запровадження строку давності для задоволення вимог про витребування майна у добросовісного набувача.
Крім того, приписи законопроєкту (11185) можуть негативно вплинути на ефективність захисту інтересів держави в суді, руйнуючи сталу та ефективну судову практику щодо правових режимів землі та способів захисту. Є загроза, що може бути знівельована існуюча судова практика, у тому числі Верховного Суду, охорони навколишнього природного середовища, захисту екологічних прав, оскільки судами напрацьовано позицію, що справи такої категорії (наприклад, про незаконне вибуття заповідних територій) не мають строків давності
– зазначив керівник спеціалізованої екологічної прокуратури Борис Індиченко.
У прокуратурі додають, що проєкт 11185 ще опрацьовується та щодо нього буде надано пропозиції і зауваження.
Верховна Рада попереднього скликання намагалася змінити положення Цивільного кодексу України та повернути ті норми, які з нього видалили за часів Портнова. Таку ініціативу (4521) подали у 2016 році нардепи Ігор Луценко, Остап Єднак, які пішли захищати країну, та низка інших парламентарів. Але його так і не розглянули.
Луценко, який зараз служить у Збройних Силах України, ознайомився із законодавчою ініціативою чинних нардепів, які намагаються змінити Цивільний кодекс, і зазначає:
Це схоже на спробу амністії земельних та інших злочинів, скоєних несумлінним бізнесом у спайці з корумпованими посадовцями. З таким посилом, що давайте розбиратися з чиновниками, а бізнес залиште у спокої. У 100% таких ситуацій бізнес виступає співучасником злочину, набуваючи право власності на крадене. Від такої норми постраждають ті нечисленні компанії, котрі намагаються працювати відповідно закону, адже у конкурентній боротьбі за землю та інші активи вони програють шахраям.
Якщо законодавство перестане захищати зелені зони, прибережні смуги, активні представники громади знову будуть виходити і валити паркани. Але самосуд – точно не те, що наблизить нас до вступу в ЄС.
Новий проєкт (11185) розглядатиме Комітет з питань правової політики, який очолює Денис Маслов («Слуга народу»). Ця законодавча ініціатива – далеко не єдина, яку просувають лобісти забудовників у часи війни.
Нагадаймо, що подарунок за 1.5 млн грн: меру Тетієва мама подарувала 40 га землі.
