Верховний суд України визначив критерії, за якими приналежність людини до релігійної організації може бути підставою не притягувати її до відповідальності за ухилення від призову за мобілізацією за ст. 336 КК України.
Відповідне рішення Верховного суду оприлюднив портал "Судова влада України".
Суд розглядав справу військовозобов’язаного, який у липні 2022 року відмовився від отримання повістки, мотивуючи відмову тим, що військова служба суперечить його релігійним переконанням. У зазначений у повістці час він не з’явився на призовну дільницю територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Право на свободу віросповідання має як зовнішній, так і внутрішній аспекти, та об’єднання з іншими людьми в релігійні організації як соціальні структури є лише однією з альтернативно можливих форм його зовнішнього вираження.
Проте, відмовляючись від служби у збройних силах з міркувань совісті, особа має продемонструвати наявність у неї відповідних глибоких, щирих і послідовних релігійних переконань певними даними, крім власних слів та тверджень близьких осіб.
У цій справі Верховний суд узяв до уваги, що засуджений не належить до жодних релігійних організацій і проходив строкову службу у збройних силах, у тому числі впродовж 5 місяців після формування в нього, з його слів, заявлених релігійних переконань.
За таких обставин колегія суддів погодилася з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що засуджений не довів наявності в нього "глибокого й непереборного конфлікту між переконаннями і військовим обов’язком".
Верховний суд постановив, що громадяни України не підлягатимуть відповідальності за ухилення від призову, якщо доведуть членство у зареєстрованих релігійних організаціях, зміст віровчення яких передбачає безумовну неприпустимість такої служби, носіння та використання зброї.
Підготував: Сергій Дага
