Динаміка негативу. Як зростаюча корупція стала головною проблемою для рейтингу Зеленського

Динаміка негативу. Як зростаюча корупція стала головною проблемою для рейтингу Зеленського

  • 27.03.2024 11:57

Фото:

Офіс президента отримав черговий удар від соціологів. Причому проігнорувати його не можна, бо це соціологічне дослідження було проведено на гроші держбюджету на замовлення Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК)

Аналітичний звіт обсягом понад 120 сторінок випущено НАЗК у двох версіях — українською та англійською мовами — і, звісно, буде уважно вивчений усіма нашими західними партнерами та кредиторами, зазначає видання DSnews.ua.

Але навіть якщо брати суто внутрішню політику, результати дослідження НАЗК розкривають серйозну проблему, не помічати яку Банкова може лише в одному випадку — якщо її вже зовсім не турбують жодні рейтинги.

Динаміка негативу

Зрозуміло, що корупція була, є та буде. Питання в тому, чи стає її більше чи менше. Дослідження НАЗК дозволяє простежити, як українці відповідали на це питання протягом п’яти років президентства Володимира Зеленського.

За ці п’ять років НАЗК провів чотири дослідження, перше — у березні-квітні 2020 року, тобто наприкінці першого року каденції Зеленського. 26,4% опитаних сказали, що за останні 12 місяців корупція в Україні зросла, а 10,3% — що вона знизилася. Баланс: мінус 16,1%. Це був перший тривожний дзвіночок, але робити однозначні висновки було ще зарано.

Друге дослідження тривало майже весь 2021 — з лютого по грудень. Про зростання корупції за останні 12 місяців заявили 41,8% респондентів, зниження — 5,5%. Баланс: мінус 36,3%. Тобто, проблема серйозно загострилася ще тоді.

Але потім почалася велика війна і тема корупції відійшла на периферію суспільної уваги. Чергове дослідження НАЗК було проведено у грудні 2022 року. Зростання корупції за останні 12 місяців помітили 29,2% респондентів, зниження – 15,5%. Баланс: мінус 13,7%. Це були найкращі цифри порівняно з іншими опитуваннями.

Нове опитування відбулося у листопаді-грудні 2023 року. Як і раніше, йшли запеклі бойові дії, але результати опитування вийшли не просто іншими, а кардинально іншими. 61,2% опитаних сказали, що за останні 12 місяців корупція зросла і лише 6,4% — що вона знизилася. Баланс: мінус 54,8%. Це найгірші цифри за п’ять років каденції Зеленського.

Чому такі цифри

Звісно, ці цифри сформовані в основному не особистим досвідом, а сенсаціями в медіа, розповідями в соцмережах та чутками, що циркулюють у суспільстві. Якась частина цих сенсацій, оповідань та чуток правдива, якась ні.

З цієї точки зору, зигзаги динаміки негативу пояснюються просто. У 2022 році увага медіа та всього суспільства була прикута до війни, усі думали лише про перемогу. А до кінця 2023-го стало зрозуміло, що війна буде довгою, швидкої перемоги не вийшло. І люди слідом за журналістами стали набагато більше уваги звертати на корупцію, справедливо бачачи в ній те, що заважає перемозі. Нагадаймо, що найгучніші корупційні скандали були саме у Міноборони.

Але це не означає, що за цифрами досліджень НАЗК не стоїть жодної об’єктивної реальності, а лише те, що вигадали медіа в гонитві за сенсаціями. Яйця по 17 гривень у договорах Міноборони – це не вигадка журналістів, а факт, встановлений аудитом Рахункової палати.

Паралельно з опитуваннями населення (близько 2,5 тис. респондентів у кожному дослідженні) НАЗК проводив опитування бізнесу. Звісно, керівники підприємств теж судять про масштаби корупції не лише з особистого досвіду, а й із чуток, що циркулюють у їхньому середовищі. Саме тому одержані цифри особливо цікаві.

Наведемо результати останніх трьох опитувань бізнесу, у кожному з яких дали інтерв’ю понад 1200 керівників підприємств. 2021 року 36,1% сказали, що корупція зросла, а 18,8% — що навпаки. Баланс: мінус 17,3%.

У грудні 2022 року (увага!) помітили зростання корупції лише 16% керівників підприємств, а майже втричі більше, 45,7%, заявили про її зниження. Баланс плюс 29,7%. Звісно, це ефект не телемарафону, а реального скорочення корупційних поборів із бізнесу, а також зменшення масштабів розпилу бюджетних коштів.

Проте минув рік — і все стало ще гірше, аніж до великої війни. У листопаді-грудні 2023 року 46,3% представників бізнесу сказали про збільшення корупції і лише 20,4% — зниження. Баланс: мінус 25,9%.

П’ятірку найкорумпованіших сфер, на думку бізнесу, становлять: 1) надання дозволів та видобуток корисних копалин; 2) митниця; 3) публічні закупівлі робіт та послуг з будівництва, ремонту та утримання автомобільних доріг; 4) публічні закупівлі робіт і послуг з реалізації інших великих інфраструктурних проектов; 5) лісове господарство.

Причому і населення, і бізнес покладають відповідальність за подолання корупції насамперед на Зеленського. В очах населення п’ятірка відповідальних виглядає так (можна було вибрати кілька варіантів відповіді): президент та його офіс — 47,5%, НАБУ — 36,9%, парламент — 30,9%, НАЗК — 28,3%, уряд та міністерства — 21,8%. В очах бізнесу: президент та його офіс — 48,3%, парламент — 39,2%, НАБУ — 32,4%, уряд та міністерства — 25,1%, НАЗК — 18,1%.

Звісно, Банкова може сподіватися, що ця проблема якось сама розсмокчеться. Наприклад, ЗСУ завдадуть нищівного удару ворогові, і тоді всі згуртуються навколо прапора, як 2022-го, а про корупцію забудуть.

Але 2022-го після повномасштабного російського вторгнення всі українці згуртувалися навколо прапора не тому, що були успіхи на фронті. Навпаки, спочатку була низка поразок. Влада, медіа та народ були єдиними, бо для всіх на першому плані стояло питання, чи виживе Україна. Порівняно з цим лихом корупція тоді була третьорядною проблемою.

Але з того часу ситуація змінилася радикально. Російська агресія — це проблема №1, а корупція — проблема №2 як для населення, так і для бізнесу. Причому перемога у війні з Росією залежить від багатьох чинників, але перемога у війні з корупцією залежить насамперед від політичної волі Банкової. Так вважають якщо не всі, то половина і населення, і бізнесу. Ігнорувати це контрпродуктивно і з погляду інтересів країни, і з погляду інтересів самої Банкової. Якщо весь 2024-й нічого не робити, то рейтинги влади, зокрема й рейтинг Зеленського, можуть досягти тієї стадії, коли лікування вже марне.

Що може виправити Банкова

Якщо немає бажання боротися з корупцією, можна хоча б зображати боротьбу. Для цього є, наприклад, Національна рада з питань антикорупційної політики, персональний склад якої було затверджено Зеленським ще 2020 року. Очолює раду сам Зеленський, його заступник там Андрій Єрмак.

У складі ради значаться міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, голова СБУ Іван Баканов, генпрокурор Ірина Венедиктова, голова Верховної Ради Дмитро Разумков та низка інших діячів, які давно втратили свої посади. У положенні про цю раду записано, що її засідання проводяться "за потребою". Рада не збиралася з 2020 року, мабуть, тому, що потреби не було. Однак опитування НАЗК, схоже, каже, що потреба таки вже є.

Ще можна згадати, як сім місяців тому Зеленський пообіцяв прирівняти корупцію до держзради. "Я поставив задачу, і законодавцю України буде запропоновано мої пропозиції щодо прирівняння корупції до державної зради на воєнний час. Я розумію, що така зброя не може діяти постійно в суспільстві, але на воєнний час, я думаю, це допоможе. Чи підтримає це законодавець, не знаю, але я точно запропоную, — заявив Зеленський в інтерв’ю Наталці Мосейчук, показаному в ефірі телемарафону 27 серпня. — Я думаю, що парламент це отримає в найближчий тиждень. Далі гра на боці парламенту вже".

Минуло сім місяців, а найближчий тиждень так і не настав, законопроект від президента не з’явився. Деякі депутати вирішили допомогти президентові та внесли власні законодавчі ініціативи, але вони зависли у парламенті і досі не винесені на голосування. І Банкова не пояснює, чого вона так сильно злякалася, що відмовилася від своєї ідеї.

Звісно, можна намагатися зіштовхнути всю відповідальність за боротьбу з корупцією на мережу антикорупційних органів: НАБУ, САП, НАЗК, ВАКС. Але в очах суспільства це виглядає як доказ того, що Банкова є дахом чиновників-корупціонерів і жертвує ними лише тоді, коли НАБУ та САП виносять їм підозру та ведуть їх до ВАКСу на арешт.

Антикорупційні органи не мають повноважень звільняти чиновників, які потрапили в гучні скандали. А ось Банкова може це організувати. Звісно, не всяке журналістське розслідування гідне реагування. Але хоча б іноді, раз на кілька місяців, можна влаштовувати показові покарання особливо одіозних персонажів, щоб задовольнити суспільний запит на справедливість.

Крім того, в очах суспільства винні не лише самі чиновники-корупціонери, а й ті, хто привів їх на посаду. Тобто має бути політична відповідальність за добір кадрів. Але у нас міністр оборони Олексій Резніков сім місяців залишався на посаді після того, як його заступник та начальник департаменту вирушили до СІЗО. А коли Резнікова все ж таки було звільнено, "слуги народу" в Раді проводжали його бурхливими оплесками — виглядало це як знущання над громадською думкою та заохочення корупції.

Тому й не дивують результати соціологічного дослідження НАЗК. І якщо влада продовжуватиме діяти в тому ж дусі, що й раніше, то й громадські настрої рухатимуться у незмінному напрямку.

Щоб тенденція почала виправлятись, люди мають побачити, що влада з ними на одній хвилі. Якщо це відкладати до кращих часів, можна і запізнитися.

Юрій Вишневський, політичний оглядач; оприлюднено у виданні "Ділова столиця"