Додому, під обстріли. Чому переселенці повертаються з евакуації?

Додому, під обстріли. Чому переселенці повертаються з евакуації?

  • 27.03.2024 14:47

Евакуація з прифронтового Сіверська на Донеччині, 11 травня 2022 року

«Дають 5 тисяч допомоги, а що я зможу купити?» – питає Альона, мешканка одного із сіл під Костянтинівкою на Донеччині. Саме через брак грошей її родина евакуювалася, але згодом приїхала назад.

Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну кореспонденти Радіо Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) назбирали чимало історій, коли переселенці з прифронтових населених пунктів за деякий час повертались додому, під обстріли. Як люди приходять до ризикованого рішення повернутися у «прифронт» та де ВПО шукати допомоги – розповідають Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).

Чиновники, військові, правоохоронці, волонтери закликають місцевих жителів евакуюватися, коли лінія фронту наближається до їхніх домівок. Є ті, хто виїжджає – за офіційними даними, лише з Донецької області за майже 2 роки від початку великої війни виїхали понад 1 млн 300 тисяч людей.

Є ті, хто виїхав після перших вибухів. Є ті, хто їде, вже коли не лишається лікарень, шкіл, магазинів, світла, газу, а російські солдати ось-ось постукають у двері: так було в Бахмуті, так було в Авдіївці та в десятках інших населених пунктів. Рік тому, у березні 2023 року, уряд навіть запровадив примусову евакуацію дітей разом з батьками чи іншими законними представниками з зон бойових дій.

Евакуйовані жительки Донбасу у Дніпрі, березень 2023 року

Евакуйовані жительки Донбасу у Дніпрі, березень 2023 року

Є і ті, хто їде, але повертається. На Сході чимало прифронтових міст, сіл та селищ, які дістає російська артилерія, КАБи, не кажучи про ракети. Де обстріли – вже буденність, але бої ще не можна спостерігати з вікна. Коли буває тихо, а буває масований обстріл. Це Краматорськ, Слов’янськ, Костянтинівка, Дружківка, Часів Яр тощо.

І ось тут є своєрідна «маятникова евакуація», коли люди їдуть, за деякий час вертаються додому, поки знову не стане гаряче. Нехтують безпекою вони з різних причин – переважно це гроші, але не лише. Тим часом держава та волонтери закликають все ж евакуюватись і шукати можливості, навіть попри негативний досвід.

Гроші

«Там треба все купувати»

Альона з 5-річною донькою мешкає в одному із сіл Костянтинівської громади, що наближене до півночі Авдіївського напрямку.

Наразі, пояснює жінка, прилітає кудись у поля, неподалік від сільських околиць. У селі є світло, газ, вода. Привозять гуманітарну допомогу.

Дають 5 тисяч допомоги, а що я зможу купити?

Альона

У кінці березня 2022 року Альона з дитиною вже евакуювалися. Проте змушені були повернутися додому.

«Поїхали на Полтаву, там побули, витратили усі гроші. Не всю допомогу нам надавали одразу. Зараз у нас є город, щось посадили, курка є. А там треба все купувати. Дають 5 тисяч допомоги, а що я зможу купити? І за 5 тисяч я квартиру не знайду: ціни починаються від 10 тисяч», – такі причини, каже Альона, не дозволили довго протриматися в евакуації.

Поки жінка виїжджати не збирається. Проте, зізнається, якщо зникнуть вода, світло та газ, – покинуть рідний дім вже вдруге.

Розмова з Альоною відбулась до того, як уряд виришів скоротити число переселенців, які мають право на отримання допомоги від держави. Це рішення набуло чинності 1 березня.

Евакуація з прифронтового Сіверська, 11 травня 2022 року

Евакуація з прифронтового Сіверська, 11 травня 2022 року

Ірина Верещук, міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, заявляла, що раніше соцвиплати отримували близько 2,5 мільйонів ВПО. Після змін у правилах нарахувань їхня кількість становитиме понад 1,5 мільйона. У Мінсоцполітики новий механізм виплат пояснюють стимулюванням переселенців до працевлаштування та отримання власних джерел доходів для родини. Розмір державної допомоги переселенцям не змінюється і становить 2 тис. грн, для осіб з інвалідністю та дітей – 3 тис.₴ Детальніше – у нашому матеріалі Виплати ВПО: що змінюється з 1 березня

Ставлення

«Балакаєте російською»

Історія родини Нелі, переселенки з Єнакієвого, – про дискримінацію та трагедію.

У 2014 році вона з чоловіком і 2-річною донькою Лізою виїхали з окупованого гібридними силами Росії містечка, аби не мати нічого спільного з беззаконням. Переїхали до Краматорська. Тут чоловік швидко став знаним і шанованим, адже мав «золоті руки»: міг відремонтувати, каже Неля, будь-який автомобіль.

Коли на початку повномасштабного вторгнення на Донеччині оголосили евакуацію, родина вдруге покинула дім. Тоді поїхали в село на Вінниччину.

Нам почали закидати: ви російською балакаєте

Неля

За словами жінки, деякі місцеві жителі, зокрема й хазяйка винайнятого житла, ставилися до переселенців приязно. Але були і люди, які інакше їх зустріли.

«Ми виїхали з надією, що все буде добре… А нам одразу почали закидати: мовляв, ви російською балакаєте, ви такі-сякі», – згадує Неля, додаючи, що саме через подібні розмови родина все ж вирішила повернутися у Краматорськ.

12 серпня 2022 року російська ракета вбили чоловіка Нелі. Тепер Неля і Ліза стоять на ґаночку пошкодженого ракетою будинку, що будували його усією сім’єю, і плачуть.

«Життя було прекрасне, поки нас не прийшли 24 лютого «звільняти». Від кого? Незрозуміло! Звільнили: від дому, від роботи, від життя. Дитина лишилася без батька, я без чоловіка у 32 роки. Ми втратили усе», – ділиться жінка.

«Наші гинуть, а ви тут ховаєтеся»

Віктор Скрипник, – знаний в Україні журналіст і краєзнавець. Живе у Слов’янську. Згадує, що від початку повномасштабного вторгнення з міста нікуди їхати не планував, бо вік вже поважний: і йому, і дружині за вісімдесят.

«Думав, що я буду доживати вдома. Як кажуть, на божу волю покладалися», – ділиться журналіст.

Скрипник пригадує, що одразу ж від початку повномасштабного вторгнення міська влада оголосила евакуацію зі Слов’янська. Поїхали родичі родини Скрипників, молодші сусіди.

Евакуація хворих та з інвалідністю з Донбасу командою «Восток SOS», Дніпро, березень 2023 року

Евакуація хворих та з інвалідністю з Донбасу командою «Восток SOS», Дніпро, березень 2023 року

У квітні 2014 року Віктор із дружиною збирались виїхати у Барвінкове Харківської області, де планували лишитись. У день очікуваного від’їзду ракета вдарила по залізничному вокзалу Краматорська, і електричку скасували. Наступного дня, вже у вагоні потяга, подружжя вирішило, що поїде на Вінниччину до друзів племінниці. Там спокійно прожили півроку, згадує Віктор Скрипник, оформили соціальні виплати для переселенців.

Слов’янськ ніколи не був повністю прихильником «руського миру»

Віктор Скрипник

Одного дня батько сусіда загинув під Лисичанськом. Після похорону хазяйка житла сказала: «Наші там гинуть, а ви тут ховаєтеся. Усі донбасівці у цьому винуваті: це вам у Росію захотілося».

Після цього вони вирішили їхати додому, у Слов’янськ. А сама ситуація так збурила журналіста, що він написав книгу «Підла війна Росії проти України».

«Слов’янськ ніколи не був повністю прихильником «руського миру». На Донбасі завжди було багато людей, які були прихильниками вільної незалежної України. Як пояснити, що не весь Донбас чекає Путіна?! Подивіться, скільки вже на цій війні загинуло слов’янців, починаючи з 2014 року. Чим ще пояснювати?!» – риторично питає журналіст.

Найкоротша історія російсько-української війни

2014

2022

Дивитись на сайті

Невдалий досвід

«Ніхто нічим не допоміг»

Під час поїздок прифронтовими містами, селищами та селами Донеччини і Харківщини ми стрічали чимало людей, які відмовлялися евакуюватися, посилаючися на невдалий досвід виїздів родичів чи сусідів. Хоч і значно рідше, але говорили і з тими, хто виїхав, проте повернувся.

Один з них, – житель Торецька Геннадій. Він згадує, що навесні 2023 року сів у евакуаційний автобус і поїхав у Дніпро. Жителям Торецька, згадує чоловік, обіцяли, що зустрінуть і влаштують.

Куди діватися людям, де шукати житло

Геннадій

«Ніхто нічого! Приїхали туди, пасажири у водія питають: водички десь можна попити? А він каже: «Звідки я знаю. Виходьте». Привезли нас на залізничний вокзал: і куди діватися людям, де шукати житло, якусь допомогу. Ніхто нічим не допоміг, не розповів», – розводить руками Геннадій.

Він пробув у Дніпрі декілька днів і врешті повернувся додому, у це прифронтове містечко біля тимчасово окупованої російськими військами Горлівки. Тепер у чоловіка є тільки одна надія: «Надія тільки на перемогу, аби якомога швидше прогнали цих «орків», звільнили Донецьк, Луганськ, тоді і нам буде легше».

Уряд не знає, що переселенці повертаються під обстріли

Чи знають урядовці, відповідальні за долю внутрішньо переміщених осіб, про те, що люди змушені повертатися з евакуацій додому, під обстріли? Радіо Донбас Реалії звернулося із запитом на цю тему до міністерки з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірини Верещук. З міністерства передзвонили і зазначили, що обсяг питань великий, тому на підготовку відповіді потрібний час. Урешті надіслали її за 25 днів.

У відповіді було зазначено, що, по-перше, міністерству невідомі факти, коли евакуйовані із прифронтових населених пунктів Донецької області громадяни повертаються назад до своїх осель. Відповідно, в міністерстві не ведуть статистику і не аналізують причини того, чому люди повертаються з евакуацій до лінії фронту.

Евакуація хворих та з інвалідністю з Донбасу командою «Восток SOS», Дніпро, березень 2023 року

Евакуація хворих та з інвалідністю з Донбасу командою «Восток SOS», Дніпро, березень 2023 року

А от у Донецькій ОВА таку статистику ведуть. Як повідомив Радіо Донбас Реалії Павло Челпих, заступник директора департаменту з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Донецької ОВА, від початку повномасштабного вторгнення РФ і до кінця 2023 року з вільної території Донеччини евакуювали 1 мільйон 354 тисяч цивільних. Лишилося близько 525 тисяч жителів.

Повернулися з 24 лютого 2022 року станом на кінець грудня 2023 року 220,5 тисяч жителів:

  • До Краматорського району – 128 тисяч цивільних осіб;
  • До Слов’янська – 39 тисяч жителів;
  • До Краматорська – 66 тисяч жителів.

«Навесні очікуємо збільшення кількості тих, хто повертається: люди їдуть на свої городи, обов’язково ж треба посадити картоплю під бомбардуваннями. Таке життя», – спрогнозував Павло Челпих.

Поради для переселенців: житло, виплати, правова допомога

Радіо Донбас Реалії у своєму запиті до міністерки з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій попросили надати для цивільних громадян, які планують евакуацію, «дорожню карту», зокрема, де шукати житло і фінанси. У міністерстві радять таке:

Статус і довідка ВПО

Треба стати на облік як ВПО. Тут є вся необхідна інформація.

Довідка ВПО надасть право, у тому числі, на отримання фінансової допомоги на проживання; переоформлення соціальних виплат і пенсій; отримання безкоштовних освітніх, медичних, соціальних, психологічних та юридичних послуг; отримання гуманітарної допомоги; компенсації витрат власникам житла, які прихистили ВПО; компенсації роботодавцям, які працевлаштували внутрішніх переселенців; участь у різних програмах підтримки.

Житло

Скористайтеся порталом «Там, де вас чекають». Тут є інформація, зокрема, про наявність вільного житла у різних областях на інтерактивній мапі і телефони; список внутрішніх і міжнародних евакуаційних потягів від «Укрзалізниці»; алгоритми пошуку житла та оформлення різних документів.

Під час пошуків житла звертайтеся до місцевої влади.

Скористайтеся сайтом волонтерського проєкту «Прихисток». Тут можна і шукати житло, і пропонувати своє житло для потреб переселенців.

За наданими міністерством даними щодо житла для ВПО, станом на грудень 2023 року:

  • У місцях тимчасового проживання були зайняті 46 432 ліжко-місця, вільних – 20 439, зокрема 910 ліжко-місць для осіб з інвалідністю;
  • У модульних містечках проживали 5 942 внутрішніх переселенців; вільними лишались 2035 місць для проживання;
  • У житловому фонді розмістили 2236 ВПО.

Таким чином, на початок 2024 року загалом держава могла забезпечити житлом 54 610 внутрішніх переселенців, 22474 місць були вільними. І це при тому, що всього в Україні на обліку перебувають 4 904 108 внутрішньо переміщених осіб.

Безоплатна правова допомога

Консультація юриста за безкоштовним номером 0800213103

Соціальна допомога

Усю необхідну інформацію зібрали тут.

Також у міністерстві надали посилання на перелік громад, мешканці яких мають право отримувати грошову допомогу на проживання у разі переміщення. Проте станом на 14 березня лютого це посилання не працювало.

Гарячі лінії

  • 1548 Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій;
  • 0800501720 Уповноважений ВРУ з прав людини;
  • 080309110 «Донбас СОС»;
  • 0953748270 «Восток SOS»;
  • 0685075090, 0995075090 «Право на захист».

А ще у міністерстві радять звертатися до волонтерів.

Як евакуює «Проліска»

Одні з тих, хто допомагає людям виїхати з прифронтових населених пунктів – волонтери гуманітарної місії «Проліска». На декількох евакуаціях цієї місії були і журналісти Радіо Донбас Реалії.

Волонтери закликають звертатися до них: за телефонами 0964041034, 0932022232 щодо евакуації спеціалізованим медичним транспортом у супроводі медиків; а от щодо евакуації автобусами, – спочатку до місцевих або обласних військових адміністрацій.

Євген Каплін, керівник «Проліски», каже – їхнью ціллю є допомогти людям не тільки виїхати, але зробити усе, аби переселенці не лишилися у незнайомому місті сам на сам зі своїми проблемами.

Ми завжди надаємо пакет послуг

Євген Каплін

«Філософія евакуації «Проліски» полягає в тому, що ми завжди надаємо пакет послуг. Наприклад, у Дніпрі команда «Проліски» (це і психологи, і спеціалісти із соціального супроводу) зустрічають кожний евакуаційний рейс. Якщо людині треба поселення, –– ми прилаштовуємо її у місце компактного поселення. Також ми куруємо отримання соціальної допомоги. Щоб ми кинули людину просто під першим стовпом на залізничному вокзалі Дніпра, – ні! Більше того, – наші співробітники також зустрічають і рейси інших волонтерів, які довозять людей до Дніпра», – зазначає Каплін.

Євген Каплін, керівник гуманітарної місії «Проліска»

Євген Каплін, керівник гуманітарної місії «Проліска»

За словами волонтера, кожний автобус з переселенцями зустрічають психологи. Адже ті, хто евакуюється, зазначає керівник «Проліски», втратили близьких, втратили майно, жили під щоденними обстрілами і потребують психологічної підтримки та допомоги. А ще співробітники організації допомагають переселенцям з відновленням документів.

Наші працівники працювали над відновленням документів

Євген Каплін

«Наприклад, колись зі деокупованого села Павлівка під Вугледаром їхав наш евакуаційний рейс з 16 місцевими жителями, – і усі вони були без документів, бо там дуже щільно працювала російська авіація. І люди повистрибували зі сховищ, хто в чому був. І без документів, – згадує Каплін. – Цей рейс зустріла наша команда і Дніпрі. Усім людям надали базову допомогу (продовольство, одяг тощо). Переважну більшість переселенців ми поселили в місця компактних поселень. І наші працівники працювали над відновленням документів пасажирів цього рейсу. І так відбувається кожна евакуація».

Так само, – і з медичними евакуаціями. Коли, наприклад, дзвонить вагітна з Куп’янщини і просить вивезти для пологів, – співробітники «Проліски» домовляються за житло і так само домовляються з лікарнею. Для літніх людей домовляються з будинками для людей похилого віку.

«Один з останніх дзвінків був з Торецька: рятувальники з-під завалів відкопали літню жінку, і тій нікуди було їхати. І поки наші лікарі її забирали, – ми вже у цей час підшукали місце, куди її везти. Насправді, це був цілий квест. Але ми це зробили», – згадує волонтер.

З-під обстрілів по бездоріжжю: як рятували жінку на 8-му місяці вагітності (відео)

Будь ласка, зачекайте

Нестача грошей, невдалий досвід (свій чи чужий) евакуації, непорозуміння на новому місці, туга за рідним домом і звичним життям спонукають людей повертатися до лінії фронту. Не всім вдається пристосуватись на новому місці, знайти роботу і просто себе, тож життя під обстрілами перестає видаватись найгіршим варіантом.

Імовірно, скасування виплат «поверне» до зони бойових ще частину переселенців. Проте, з якими б волонтерами не спілкувалась команда Донбас Реалії, ті завжди радять не опускати руки: звертатися до благодійних організацій, волонтерів, чиновників. Бо, як із власного досвіду кажуть волонтери, будь-де знайдуться люди, готові допомогти.

ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС РЕАЛІЇ:

Ми працюємо по обидва боки лінії розмежування. Пишіть нам на пошту Этот адрес электронной почты защищён от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра., у фейсбук, телеграм або вайбер за номером +380951519505. Якщо ви пишете з окупованих територій, ваше ім’я не буде розкрите.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.

На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п’яти.

Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.

11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.

Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.

Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.

З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.

6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.

ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.

Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.

«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.